- розмежувати
- див. розмежовувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмежувати
Смотреть что такое "розмежувати" в других словарях:
розмежувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розмежований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмежувати. || розмежо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розмежування — я, с. Дія за знач. розмежувати і розмежуватися. •• Розмежува/ння до/ступу у системах обробки інформації – сукупність методів, засобів та заходів, що забезпечують захист даних від несанкціонованого доступу користувачів … Український тлумачний словник
Літургійний — (а не літургічний) Тривалий час обидві форми літургійний та літургічний побутують в українській мові у популярних та наукових богословських текстах, хоча у словниках або літургійних дослідженнях не засвідчено чіткого семантичного розмежування між … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Граматичні зауваги — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка честь Богу // честь Богові // Використовуючи у Д. в. закінчення ові ( еві), можна чіткіше розмежувати функції відмінків Р. в. і Д. в. (Ант., 29; КС, 160) Логосу // Логоса (друга… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
розграничати — ничам, чаш, Ол. Розмежовувати, розмежувати … Словник лемківскої говірки
